Я хочу люди розказати
Історію з свого життя
Не знаю з відки розпочати
Але начну ось звідціля
Коли ще твердо Рим стояв
І я Юпітерові жертви приносив
Тоді Живого Бога ще незнав
Нептунові й Венері я служив
У Римі був поважний чоловік
Я сотник був, варвара не боявся
Служити Римові аж поки не закрию я повік
Перед усім народом я був клявся
Але одного дня до мене старшина
Прийшов, і дав мені завданння
Мовляв, Іди, зроби а поті ми вина
У шинку будем пити до світання
Пішов, прийшов, був суд в Пилата
Спереду тихо чоловік стояв
“Розпни розпни така Йому заплата”
Увесь народ немов один кричав
І Понтій всав, помив він руки
“Я не знайшиов ніякого пороку в нім
Але по прозьбі вашій віддаю на муки
А кров Його на вас і на ваш дім”
На Нього тяжкого хреста поклали
І на гору Голгофську повели
Його ми там тоді і розп’яли
А він з любов’ю каже “Боже їм прости”
Зненацька темрява покрила землю цю
І Він промовив “Отче духа віддаю”
Тоді я визнав “Це є Божий Син”
І ради нас помер Він без провин
Я на коліна впав, і в груди бив себе
Й благаючи кричав “Прости мене”
І з того дня я Риму більше не служив
І ідолам жертов не приносив
Я знаю Бог давно мене простив
І брудне серце моє Він обмив
Тепер же я історію любві несу
До всіх народів доки не помру
